Серед номінантів на участь в національному конкурсі відзнаки – орден Святого Пантелеймона в номінації «Найкращий лікар – еталон професії» – завідувачка терапевтичного відділення №1 Тернопільської міської клінічної лікарні №2, лікарка-пульмонологиня вищої категорії Алла Пастернак. Під її керівництвом і за участі впроваджені нові методи організації та оптимізації лікувального процесу: фізіотерапевтичне лікування та небулайзерна терапія, введено в практику обов’язкове дослідження на антибіотикорезистентність, що значно покращило ефективність лікування.
Сходження до лікарської професії
Алла Пастернак у медицині вже 33 роки, а думки про цю професію зринули ще в дитинстві: маленька дівчинка уявляла, як стане лікарем та обов’язково вилікує свого тата, який так часто хворіє. Про медицину вона тоді мало що знала, але в неї народилося дуже чітке бажання – повернути йому здоров’я. Саме з цієї дитячої мрії розпочалося сходження до лікарської професії.
«Можливо, саме хвороба батька сформувала в мені оцю внутрішню чутливість до людського болю й розуміння, що здоров’я – це найцінніше. І коли можеш допомогти, то це вже не просто професія, а покликання. На жаль, тато вже не міг мені сказати, наскільки пишається мною, але я завжди відчуваю його віру. Мені здається, якщо б не він, я не обрала б цей шлях, або не мала б у ньому стільки сили», – ділиться думками Алла Пастернак.
Спочатку пані Алла вступила до медичного училища, яке закінчила з відзнакою. Перші професійні кроки були в медсестринстві. Цей досвід для неї дуже цінний, бо навчив уважності до деталей, поваги до команди, терпіння й турботи. Згодом – навчання у медичному університеті, бо хотіла розвиватися, отримати глибші знання, мати змогу приймати клінічні рішення, брати більшу відповідальність за життя та здоров’я пацієнтів.
«Медицину я обрала раз і назавжди – і з кожним роком дедалі сильніше відчуваю, наскільки це правильний шлях. – твердить Алла Пастернак. – Уже маю багаторічний досвід, очолюю відділення та ділюся власними знаннями з молодшими колегами. І це, без перебільшення, велика честь і відповідальність».
Не випадково з’явилася в її житті пульмонологія, прийшла через практику й реальний досвід. Коли вона працювала медсестрою, то доводилося часто допомагати пацієнтам, які мали тяжкі напади бронхіальної астми. Це були складні випадки, іноді майже даремна боротьба за кожен вдих і видих. Люди задихалися на очах і так непросто було знайти для них ефективне лікування. Але пані Алла не з тих, хто пасує перед труднощами. Навпаки, вони стали імпульсом обрати цю нелегку спеціалізацію. Довелося багато переосмислити, охопити новий фах, та й, зрештою, вчитися, але з того часу вона ні на мить не пошкодувала про власний вибір. Кожна успішна історія одужання – це підтвердження того, що це саме її професія.
Символізує визнання праці медика
Алла Пастернак стала переможницею регіонального добору відзнаки за професіоналізм і милосердя – орден Св. Пантелеймона. Каже, що для неї це не лише особиста перемога, а й визнання роботи всього колективу, який щодня працює на межі можливостей, щоб рятувати життя. «Вона належить усім, хто нині поруч, хто розділяє біль і тривоги, хто рятує життя та дарує надію», – зазначає пані Алла.
Упродовж кар’єрного життя було в лікарки чимало професійних відзнак, нагород, подяк, грамот, кожна з яких додавала ще більше сили й віри в правильності обраного шляху. Але саме орден Святого Пантелеймона, за словами номінантки, стане для неї особливо цінним, бо символізує визнання її праці й нагадує про справжнє покликання медицини – служити людям з милосердям, теплом і щирістю.
«Очолюю терапевтичне відділення й наша щоденна робота – це турбота про пацієнтів з найрізноманітнішими внутрішніми захворюваннями, – мовить пані Алла. – Здебільшого це патології органів дихання, серцево-судинної системи, обміну речовин.
Під час пандемії COVID-19, а згодом і повномасштабного вторгнення росії в Україну, кількість складних випадків зросла. Пацієнти часто звертаються вже з ускладненнями, у важкому стані, іноді – після стресів чи тривалого перебування в несприятливих умовах. Я надзвичайно вдячна своїй команді, де кожен – це фахівець з великої літери, а ще – людина з чуйним серцем».
Разом з колегами пані Алла не лише лікує, а й підтримує хворих, бо терапія це не тільки медикаменти, а й довіра, тепло, розуміння. У терапевтичному відділенні доводиться в нинішні нелегкі часи допомагати також військовим. Багато з них звертаються із загостреннями хронічних захворювань, ускладненнями після тяжких умов служби, інфекційними ураженнями дихальних шляхів, а також наслідками COVID-19 чи постстресовими реакціями. Приходять вони й з тією втомою, що нагромаджується десь глибоко всередині душі. І в такі моменти медики розуміють, що порятунок – це не завжди піґулка чи процедура. Іноді уважний погляд, тепле слово можуть розрадити та стати тими ліками, яких потребує душа. Бути лікарем – означає бути там, де потрібна твоя допомога, незалежно від статусу пацієнта. І велика шана медикам, які розуміють це й підтримують наших захисників.
Нові технології – ключ до успіхів у медицині
Сучасна медицина змінюється дуже динамічно й фахівцям терапевтичного відділення доводиться постійно вчитися, адаптовуватися, знаходити рішення, які працюють у теперішніх умовах. Останнім часом тут активно впроваджують неінвазивні методи моніторингу стану пацієнтів – пульсоксиметрію, моніторинг сатурації та респіраторної функції, що стало особливо актуальним під час пандемії та в період постковідних ускладнень. Активно застосовують також новітні протоколи лікування захворювань органів дихання, які базуються на доказовій медицині. Опановують й електронні інструменти: електронну медичну документацію, телемедичні консультації.
Підтримка рідних джерело її сили
«Що рятує від такого пришвидшеного ритму життя?», – запитую пані Аллу. Відповідає, що баланс, навіть, коли він крихкий та не завжди ідеальний, але найперше – це любов до справи. Коли робиш те, що має сенс, коли бачиш результат, коли пацієнт, який ще вчора не міг дихати, сьогодні з посмішкою дякує, то це наповнює й дає сили йти далі. Її великим натхненням та опорою є рідні люди. Їхня підтримка, розуміння й навіть сама присутність – це теж джерело внутрішнього комфорту.
Допомагають відновити життєвий баланс і такі непомітні зовні речі – філіжанка кави в тиші, свіже повітря вранці, улюбленої книги хоча б кілька сторінок, прогулянка… Ці моменти ніби повертають до себе і нагадують: щоб допомагати іншим, треба берегти й себе. І, звичайно, гумор у колективі – це теж велика рятівна сила. Медики знають: іноді посмішка між процедурами – найкраща терапія для всіх.
«Моє головне правило – служіння людям з любов’ю та повагою. Як лікарка щодня нагадую собі, що кожен пацієнт – це унікальна людина зі власними переживаннями та сподіваннями. Маю робити все можливе, щоб допомогти, підтримати й зберегти життя, бо здоров’я – це найбільша цінність. Вірю, що справжня сила лікаря – у співчутті, відповідальності та постійному прагненні до вдосконалення. Ці засади керують моїм життям», – стверджує Алла Пастернак.
Дуже важливо утримувати й баланс між роботою та відпочинком. У вільний час вона полюбляє читати художню літературу, класиків і сучасних українських авторів. Обожнює також час на природі. Прогулянки, легкий спорт, йога чи медитація допомагають їй відновити сили, зберегти внутрішній баланс і концентрацію навіть у теперішні найскладніші дні. Особливий час – для чоловіка та донечки. На допомогу приходять цікаві екскурсії та мандрівки, нові місця й спільні спогади. Саме такі моменти наповнюють енергією, допомагають відновити сили, внутрішній комфорт, аби з радістю повертатися до справи всього її життя – медицини.
Лариса ЛУКАЩУК
Світлини Миколи ШОТА та з особистого архіву Алли Пастернак